Сформульовано положення, згідно з яким керований окиснювальний стрес може бути використаний як індуктор адаптивних реакцій рослинного організму, що зумовлюють підвищення стійкості до абіотичних стресорів. Згідно з ним індукування стійкості відбувається за умови взаємозалежного зростання вмісту АФК і проникнення іонів кальцію в цитозоль. Показано, що ефект підвищення стійкості рослин до абіотичних стресорів екзогенними саліциловою та абсцизовою кислотами й іонами кальцію реалізується за участі АФК. Доведено, що у виникненні окиснювального стресу, індукованого дією на рослинні тканини екзогенними саліциловою кислотою та пероксидом водню, задіяні кальцієві канали та кальмодулін. Екзогенні індуктори окиснювального стресу здатні спричиняти підвищення активності антиоксидантних ферментів, особливо виразно цей ефект має прояв після ушкоджувальної дії стресорів. Обробка рослинних об'єктів агентами окиснювального стресу активує нагромадження поліфункціональних низькомолекулярних протекторів (проліну та розчинних вуглеводів). Показано, що антиоксиданти пригнічують процес їх нагромадження, індукованого дією саліцилової кислоти та іонів кальцію.

  Завантажити