Теоретично й експериментально досліджено особливості методики викладання курсу історії української літератури у вищому педагогічному навчальному закладі. Подаено теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену систему роботи над формуванням у майбутніх вчителів-словесників умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів на історичну тематику. На матеріалі творів М.П.Старицького "Молодість Мазепи", "Руїна" та Б.С.Лепкого "Мазепа" запропоновано ефективні форми та методи роботи над історичними художніми образами-персонажами, визначено аспекти їх аналізу, найважливішими з яких є історичний, загальнолюдський, національний та історико-функціональний. Відповідно до виділених аспектів визначено типи та структуру методичних вмінь, систему аудиторних і позааудиторних форм, методів організації навчання майбутніх словесників. Встановлено, що оволодіння студентами вищих навчальних педагогічних закладів літературознавчими поняттями, пов'язаними з історичним романом та його образами-персонажами, вироблення відповідних умінь і навичок роботи з ними сприятимуть підвищенню професійної підготовки майбутніх вчителів-філологів.

  Завантажити