Досліджено історію становлення гендерних стереотипів у західноєвропейській філософії. Проаналізовано специфіку формування уявлень про маскулінне та фемінне у концепціях філософів античності, середньовіччя, Ренесансу, Модерну, ірраціоналізму, постмодерну. Визначено понятійний ряд, який відображає зміст маскулінного та фемінного в концепціях мислителів різних епох. Проведено аналіз чоловічого та жіночого як контарних категорій культури. Контарність застосовано для протиставлення таких якостей, як незалежність - залежність, агресивність - м'якість, брутальність - ніжність, раціональність - емоційність, серйозність - поверховість, урівноваженість - схвильованість, сила - слабкість, жорстокість - доброта, ініціативність - боязкість. Доведено, що метафізичне мислення сприяє формуванню ідей на базі таких опозицій, в яких завджи одна сторона визначала чисте, справжнє, інша - нечисте, несправжнє. У даному контексті розроблено дихотомію чоловічного й жіночого в класичній метафізиці. Виявлено, що у сучасній західноєвропейській культурі опозиція чоловічого та жіночого втрачає біологічні риси, а есенціалістський підхід, що тлумачить статеве як біологічне, себе майже вичерпав, акцент перенесено на розкриття соціальних механізмів формування гендерної асиметрії в культурі. Доведено, що традиційна нерівність гендерних статусів, що і досі існує в суспільстві, не має онтологічного підгрунтя. З'ясовано, що історія інтелектуального розвитку та соціальні інститути сучасності - гендерні, людську культуру та діяльність закодовано відповідно до приписів маскулінних і фемінних взірців, що функціонують усередині системи гендерно-владних відносин.

  Завантажити