Розроблено загальний підхід щодо прогнозування коефіцієнта тріщиностійкості та енергії руйнування матричних композитів з урахуванням геометрії фронту тріщини, зокрема можливості прогину фронту між місцями затримки, за допомогою якого показано, що як низькомодульні включення (які відіграють роль пор, затуляючи вістря тріщини), так і включення з вищим ніж у матриці модулем Юнга можуть зміцнювати матеріал. Встановлено, що оптимальний розмір низькомодульного включення (або пори) має бути меншим, а високомодульного - більшим за розмір зерна матриці.

  Завантажити