Досліджено розсіювання світла поверхнями та частинкам з ієрархічною структурою. Наведено теоретичний опис тіньового ефекту на передфрактальних статистично нерівних поверхнях з будь-якою кількістю ієрархічних рівнів структури зі скінченною величиною середньоквадратичного кута нахилу на кожному рівні. Цей підхід узагальнено для випадку ієрархічно побудованих частинок. Розроблено комплекс програм, що дає змогу розв'язувати задачі розсіювання світла передфрактальними поверхнями за методами числового моделювання. Установлено, що для таких поверхонь збільшення середньоквадратичного кута нахилу призводить до посилення тіньового ефекту. Показано, що залежність параметра шорсткості поверхні планет від альбедо взаємопов'язана з багаторазовим розсіянням. Виявлено, що оцінки параметрів шорсткості поверхонь, здійснені з використанням моделі Хапке, є заниженими. Показано, що за умов дво- або більш рівневої структури рельєфу дослідженої поверхні, оцінки, проведені на базі цієї моделі, можуть істотно відрізнятися від реальних значень. Розраховано площу постійного затінення місячної поверхні з урахуванням ієрархічності її побудови та визначено, що повна площа постійно затіненої поверхні поблизу полюсів є значно більшою, ніж для суто кратерного рельєфу. Зроблено висновок, що оцінки постійно затіненої площі місячної поверхні, здійснені з урахуванням лише кратерного рельєфу, значно занижені.

  Завантажити