Проведено комплексну лінгвокогнітивну, прагмалінгвістичну та структурно-семантичну характеристику французького поетичного дискурсу епохи середньовіччя. Уперше на матеріалі поезії як лінгвокогнітивного явища здійснено спробу виділення основних фреймів представлення світосприйняття та визначення їх лексичної та семної структури у поезії цього автора, що призвели до констатації домінантної ролі концепту "смерть". Уперше встановлено мовні засоби вираження цього концепту у середні віки та виявлено універсальні та специфічні характеристики його змісту та вираження у французькій поетичній мові даної епохи. Відзначено, що цей концепт є надзвичайно вагомим для наскрізного аналізу поезії будь-якої епохи, бо він відображає сутнісні поняття людства поза часовими межами його існування як віддзеркалення світоглядних, філософських, релігійних, а відтак і національно-етнічних уявлень даного народу.

  Завантажити