Установлено, що швидкість погіршення ниркової гемодинаміки та функції нирок у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) вірогідно вища, ніж у практично здорових людей, а саме: зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) протягом 11-ти років удвічі, а підвищення опору судин нирок - у 1,5 раза більш суттєве, ніж взаємопов'язані з віком зміни у практично здорових людей. Показано, що у хворих з несприятливими показниками добового моніторування артеріального тиску (АТ) (порушення добового ритму, висока варіабельність) погіршення функції нирок за попередні 11 років було більш значним, що мало прояв у суттєвому зниженні ефективності ниркового плазмотоку (ЕНП) та ШКФ у хворих з порушеним добовим ритмом систолічного артеріального тиску (САТ) або високими аболютними значеннями САТ у денний час. Одержано дані щодо наявності факторів, які підвищують сумарний ризик ускладнень - гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), мікроальбумінурії (МА), ожиріння, перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) - асоціюються з погіршенням функціонального стану нирок у хворих на ГХ. Зниження ниркового плазмотоку, ШКФ і часу напіввиведення ізотопу у хворих за наявності зазначених факторів вірогідно більше, ніж за їх відсутності. Для чоловіків характерна більш суттєва негативна динаміка ниркового плазмотоку, фільтраційної фракції і опору судин нирок у порівнянні з жінками. Виявлено, що найбільш важливими факторами, які сприяють розвитку хронічної ниркової недостатності, є рівень ШКФ, величина САТ, а також величина опору судин нирок. На підставі результатів дослідження показано, що лікування карведілолом неоднаково впливає на функцію нирок, а саме: воно сприяє нормалізації плазмотоку, клубочкової фільтрації, опору судин нирок у хворих зі зниженою функцією нирок і не впливає на ці параметри у хворих з їх нормальною функцією.

  Завантажити