Визначено статус функціонально-семантичної категорії (ФСК) локативності, її місце серед інших мовних категорій, виявлено функціональний потенціал категорії, розглянуто антропоцентричний характер локативів. Диференційовано ядро ФСК локативності, її напівпериферію та власне периферію. У межах ядра визначено параметри суб'єктної та об'єктної локативності. Встановлено парадигму локативних форм, серед яких вичленовано коло статичних і динамічних, контактних і дистантних форм. На підставі аналізу локативних одиниць з'ясовано синтагматичні чинники творення локативних форм та потенційні сили дієслівного, іменного, прикметникового протичленів. Досліджено текстотвірний потенціал локативів та радіальну, послідовну, тематичну, суб'єктно-орієнтовану реалізацію локативності в тексті.

  Завантажити