Проаналізовано причини та механізми біохімічного руйнування бетонів, модифікованих сіркою. Розроблено ефективні склади та способи їх захисту від біопошкоджень внаслідок життєдіяльності тіонових бактерій і рідкого хімічно активного середовища. Наведено результати тривалих випробувань у різних рідких середовищах зразків бетонів, модифікованих сіркою. Установлено, що швидкість деградації бетону знаходиться у прямій залежності від сумісної дії хімічного та біологічного середовища; деградаційні процеси зразків, експонованих у середовищах, не заражених тіоновими бактеріями, відбуваються менш активно, ніж у заражених. Показано, що руйнування зразків залежить від виду середовища й активності життєдіяльності бактерій. Розроблено основні заходи для підвищення довговічності бетонів, модифікованих сіркою, які передбачають застосування компонентів бетону, максимально стійких у даному середовищі для запобігання агресії. Реалізувати дані заходи можна за умов підвищення pH середовища до 10 і вище, або введення до складу бетону біоцидних домішок, наприклад солей важких металів. Показано, що ефективним методом прогнозування біохімічної деградації даних бетонів є метод деградаційних функцій.

  Завантажити