Вперше на основі експериментально-біомеханічних досліджень проведено порівняльну оцінку стабільності (міцності) різних способів остеосинтезу та науково обгрунтовано раціональні способи стабільно-функціонального остеосинтезу переломів дистального кінця плечової кістки. Розроблено та топографо-анатомічно обгрунтовано раціональність запропонованого хірургічного доступу до ліктьового суглоба, визначено основні його параметри. Доведено доцільність та визначено принципи підшкірної транспозиції ліктьового нерва у разі переломів дистального кінця плечової кістки залежно від тяжкості перелому, визначено основні параметри мобілізації нерва. Запропоновано раціональну хірургічну тактику за даних видів травм залежно від групи та підгрупи за класифікацією AO/ASIF.

  Завантажити