Проаналізовано дані діагностики та результати лікування 199-ти хворих з переломами та псевдоартрозами човноподібної кістки. Кількісно оцінено ефективність різних методів клінічної та інструментальної діагностики, зокрема, магнітно-резонансної томографії та ультрасонографічних досліджень. На підставі аналізу рівня первинної допомоги виявлено, що основними помилками на попередніх етапах діагностично-лікувального процесу були відсутність і неадекватність рентгенообстеження, або його недооцінка; невідповідна за формою та терміном "гіпсова іммобілізація"; інтенсивна активна реабілітація суглоба за відсутності ознак консолідації човноподібної кістки. Експериментально доведено, що за будь-яких анатомічних варіантів кровопостачання цієї кістки правильно виконаний дорсальний доступ з метою отеосинтезу понгіозним аутошрифтом не ушкоджує артеріальну систему живлення кістки. За результатами хірургічного лікування показано, що методика синтезу кістковим кортикально-спонгіозним аутотрансплантатом у порівнянні з методиками остеосинтезу спицями, васкуляризованим кістковим аутотрансплантатом, видаленням фрагментів або корекційною остеотомією променевої кістки дає змогу одержувати найкращі результати за термінами консолідації та остаточними функціональними результатами. Розроблений лікувальний алгоритм дозволяє спланувати оперативне лікування, а також лікувально-реабілітаційний процес у цілому та з'ясувати реабілітаційний потенціал кожного хворого. Застосування цього алгоритму покращує результати хірургічного лікування.

  Завантажити