Вивчено анатомо-гемодинамічні та клінічні особливості тетради Фалло (ТФ), розроблено системи хірургічного лікування хворих з цією патологією за одно- та двоетапного варіантів. Показання до операції у разі ТФ мають абсолютний характер, тому під час вибору тактики лікування мова йде про оптимальний термін хірургічного втручання та етапність лікування. Виявлено, що оптимальний термін функціонування анастомозу між двома етапами радикальної корекції ТФ (РКТФ) становить не більше ста днів, а тривалість функціонування анастомозу з використанням штучного протеза обмежена в часі, тому що не сприяє прогресивному зростанню кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночка (КДІ ЛШ) у віддаленому періоді. Запропоновано метод контрольованого аорто-легеневого анастомозу для адаптації ЛШ, який дає можливість виконати РКТФ в один шпитальний період і практично знімає проблему ускладнень, що виникають за його тривалої персистенції. Показано значну перевагу закриття міжшлуночкового дефекту та інфундибулярної резекції доступом через праве передсердя або через легеневу артерію (ЛА), що дозволяє зменшити частоту виникнення гострої серцевої недостатності у найближчому і віддаленому післяопераційному періоді. Вивчено безпосередні та віддалені результати повної корекції ТФ. Виявлено зворотну пропорційну залежність між фракцією викиду правого шлуночка (ФВ ПШ) і ступенем збільшення порожнини ПШ, що виражалося в зниженні його ФВ у пацієнтів після РКТФ із недостатністю клапана ЛА, у відстроченому післяопераційному періоді. Проаналізовано причини летальних наслідків після одно- та двоетапної корекції вади.

  Завантажити