Досліджено клініко-патогенетичні особливості цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ) у дітей, її діагностику та розроблено оптимальну тактику етіологічної терапії. Під спостереженням було 516 хворих віком від 1 місяця до 12 років. Подано клінічну оцінку застосування методів цитоскопії, ІФА і ДНК-гібридизації для діагностики ЦМВІ у дітей. Показано високу інформативність методу ДНК-гібридизації та його спроможність виявляти субклінічну форму ЦМВІ. Встановлено, що інфікованість ЦМВ хворих з неврологічною симптоматикою становила 39,8%, ураженням шлунково-кишкового тракту - 51,5%, мононуклеозоподібною формою захворювання - 8,7%. Виділено ряд клініко-патогенетичних форм ЦМВІ: гостру, хронічну, реактивовану і субклінічну (латентну). Визначено клінічні прояви вродженого ураження ЦНС і структурні зміни головного мозку (за даними магнітно-резонансної томографії), зв'язок судом із ЦМВ. На підставі комплексного дослідження хворих із клінічною картиною ГКІ виявлено гастроентероколітну форму ЦМВІ та описано її клінічні прояви, вивчено особливості поєднання ЦМВІ з ГКІ. Досліджено клінічні та рентгенологічні особливості ураження легень при ЦМВІ, констатовано збереження зміненого малюнка цього органа у реконвалесцентів. Обгрунтовано терапевтичну ефективність лаферону при ЦМВІ у дітей, його противірусну та імуномодулюючу дію. Запропоновано раціональну схему застосування препарату в комплексі з патогенетичними засобами.

  Завантажити