Обгрунтовано визначення адвокатури як незалежного інституту громадянського суспільства, публічної корпорації юристів, основними завданнями діяльності якої є участь у здійсненні правосуддя та надання кваліфікованої правової допомоги, виконання покладеної на неї публічно-правової функції - контролю за дотриманням державою правових норм щодо кожного члена суспільства. Встановлено, що адвокатура у процесі реалізації функції надання кваліфікованої юридичної допомоги максимально використовує можливості потенціалу громадянського суспільства. Розглянуто подвійну природу функціонування інституту адвокатури: як особистого права людини та найважливішої гарантії захисту всіх її прав і свобод. Розкрито сутність юридичної допомоги як гарантії, що полягає у наданні можливості участі адвоката у конституційному, кримінальному, адміністративному та цивільному судочинстві з метою захисту прав і законних інтересів осіб. Проаналізовано тенденції розвитку інституту адвокатури за сучасних умов вітчизняного державотворення та визначено гарантії права та механізми забезпечення права на одержання кваліфікованої юридичної допомоги.

  Завантажити