Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування інтерпретаційної компетенції школярів VIII - XI класів у процесі вивчення світової драматургії. Визначено специфіку шкільного інтерпретаційного процесу, з'ясовано особливості тлумачення п'єс, розроблено систему методичних засобів, що забезпечує особистісний розвиток учня-інтерпретатора, сприяє осягненню драми як міжвидового мистецького явища. Запропоновано технологічну модель поетапного засвоєння інтерпретаційних знань, збагачення глядацького досвіду, формування виконавських умінь під час вивчення світової драматургії на уроках зарубіжної літератури, у позакласній та позашкільній роботі з предмета. Визначено місце та роль театрального краєзнавства, особистісного спілкування з професійними постановниками, сценічно-ігрової самодіяльності у системі формування інтерпретаційної компетенції старшокласників. Експериментально доведено, що розроблена технологія має істотні переваги у порівнянні з традиційною методикою, оскільки значно посилює роль особистості у процесі тлумачення драматичних творів, розширює естетичні функції школяра-інтерпретатора (читача, глядача, виконавця) та коло його художньо-творчого спілкування, активізує пошукову діяльність, сприяє розвитку спостережливості, відтворювальної та творчої уяви, асоціативного мислення, синхронності словесних і невербальних засобів комунікації й інших особистісних якостей, що має суттєве значення для удосконалення системи шкільної літературно-мистецької освіти.

  Завантажити