Завантажити

Розглянуто проблеми визначення патогенетичних підходів щодо тактики запобігання втратам плода і тромбофілічним ускладненням у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС), а також оцінки ефективності та безпечності тривалого застосування низькомолекулярного гепариноїду пентосану полісульфату SP 54 у разі тромбофілічних станів під час вагітності, зумовлених циркуляцією антифосфоліпідних антитіл (АФА). Доведено, що наявність вовчакового антикоагулянта (ВА) поєднується з ознаками тромбофілії у разі виявлення маркерів внутрішньосудинного згортання крові й активації тромбоцитарної ланки гемостазу у 68,1 %, а визначення АФА - у 18,8 % випадків. Одночасно ВА й АФА виявлено у 31 % хворих. Ступінь ризику репродуктивних втрат і тромбофілії у вагітних, у яких виявлено АФА, зростає за умов поєднання циркуляції АФА з екстрагенітальними захворюваннями, іншими факторами ризику тромбофілії і(або) порушеннями репродуктивної сфери. Патогенетична терапія із застосуванням пентосану полісульфату безперервно у профілактичному режимі з початку 1-го триместру впродовж усього періоду гестації і в післяпологовому періоді у вагітних з АФС дозволяє в абсолютній більшості випадків запобігти втраті плода і тромботичним ускладненням, значно знизити частоту передчасних пологів, уникнути затримки внутрішньоутробного розвитку плода і меншою мірою - скоротити частоту гестозів.

  Завантажити