Установлено жанрові особливості образності та сиволіки готичних оповідань Е. По, А. Бірса, Г. Лавкрафта, з'ясовані у межах лінгвопоетики шляхом поєднання концептуального та семотичного підходів до цих текстових явищ. За результатами проведеного дослідження побудовано інваріантну схему взаємодії текстової образності та символіки, до якої тяжіють американські готичні оповідання та яка визначає ієрархію образів і символів у оповіданнях даних авторів. Словесні поетичні образи готичних оповідань, які формують найнижчу ланку ієрархії, утворюють метаобрази - концептуальні метафори або метонімії, - що взаємодіють між собою на підставі метонімічного заміщення їх концептосфер. Метонімічний компонент образу або художня деталь зумовлюють появу текстового символу, який має функцію тропу і разом зі словесними поетичними образами та метаобразами різних рівнів підпорядковується культурно зумовленому глобальному символу. Інтертекстуальні паралелі між образністю та символікою аналізованих творів Е. По, А. Бірса та Г. Лавкрафта вказують на домінанту теми смерті як жанрову характеристику готичних оповідань.

  Завантажити

  Завантажити

  Завантажити