Досліджено проблему покращання якості лікування хворих на ревматоїдний артрит (РА) шляхом розробки та впровадження індивідуальної базисної терапії захворювання на підставі вивчення механізмів патогенезу, виявлення предикторів сприятливого та несприятливого перебігу РА та розробки прогностичної моделі захворювання. У разі РА у більшості хворих відзначається виражене руйнування суглобів зі зменшенням суглобової щілини, появою великої кількості ерозій. Установлено, що висока активність захворювання та структурні порушення призводять до зворотніх і незворотніх функціональних порушень. На підставі результатів клініко-лабораторних, морфологічних і експериментальних досліджень на тваринах показано, що у патогенезі руйнування уражених суглобів у разі системних захворювань сполучної тканини велике значення мають порушення обміну піримідинів (співвідношення анаболічного / катаболічного ізоферментів тимідинфосфорилази) і пурини, імунологічні та біохімічні (процеси перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи), дисбаланс прозапальних і регуляторних цитокінів, порушення синтезу деяких нейропептидів (речовина P, нейропептид Y), зміни вегетативної регуляції організму хворих. Підвищення ефективності лікування хворих на РА можна досягнути шляхом індивідуалізації базисного лікування з застосуванням запропонованої програми терапії, що базується на прогнозуванні агресивності перебігу захворювання та підборі адекватної схеми лікування. Ефективність нової технології лікування хворих на РА показано у хворих з високим і помірним ризиком структурного руйнування суглобів.

  Завантажити