Досліджено питання підвищення точності та розширення можливостей радіофізичного методу некогерентного розсіяння (НР) для визначення електронної концентрації іоносферної плазми. Розроблено та реалізовано на харківському радарі некогерентного розсіяння спосіб визначення електронної концентрації в іоносфері з використанням двохімпульсного двочастотного зондувального сигналу. Згідно з цим способом запропоновано використовувати інформацію про потужність і кінетичні температури, одержаної у разі зондування імпульсом великої тривалості, та дані про потужність сигналу розсіяння одночасно під час зондування діапазону висот 100 - 200 км коротким імпульсом, одержані з великим розрізненням. Розвинуто модель вимірювального каналу, яка передбачає врахування ефекту Фарадея, а також зміни потужності розсіяного сигналу в імпульсному об'ємі. З використанням моделі вимірювального каналу оцінено похибки, наявні у разі використання зондувальних елементів великої та малої тривалості. Запропоновано методику виділення сигналів когерентних відбиттів від штучних супутників Землі та "космічного сміття", яка підвищує точність визначення електронної концентрації у діапазоні висот 300 - 1 000 км. Розроблено спосіб визначення електронної концентрації у діазоні висот 100 - 200 км з використанням іонограм як додаткової інформації. Досліджено висотно-часові варіації електронної концентрації іоносферної плазми у діапазоні висот 100 - 1 000 км і параметрів НР сигналу за умов спокійної та збуреної атмосфери. Уперше під час сильних магнітних бур виявлено потужні сигнали середньоширотних когерентних ехо, проаналізовано їх характеристики. Уперше у східноєвропейському регіоні у період з 2003 до 2007 рр. з використанням розроблених методів одержано дані про варіації електронної концентрації одночасно в інтервалі висот 100 - 1 000 км, зокрема, наявні під час сонячних затемнень, надсильних і помірних магнітних бур, а також збурень, спричинених стартами потужних ракет.

  Завантажити