Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід організації медичної допомоги сільському населенню. Оцінено медико-соціальну ситуацію та розглянуто основні типи сільських районів Житомирщини. Вивчено медико-організаційні структури та діяльність фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), умови життя, медико-демографічні характеристики у долікарській допомозі, своєчасність та якість їх задоволення. Визначено фактори, резерви, критичні й оптимальні рішення покращання обслуговування сільського населення долікарською допомогою першого етапу. Науково обгрунтовано шляхи оптимізації організації надання первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) сільському населенню України. На підставі одержаних закономірностей обгрунтовано модель оптимізації ПМСД за методом багатофункціонального лінійного програмування. Описано оптимальні щодо якості, доступності ПМСД, відповідності до потреб сільського населення параметри сільських лікарських дільниць. Експериментально доведено ефективність запропонованої системи ПМСД, за якої рівень звернень за медичною допомогою підвищився на 9 %, кількість занедбаних випадків соціально-важливих хвороб, виявлених під час звернення, зменшилося на 7 %, захворювань, виявлених у пізніх стадіях, - на 12 %, рівень планової госпіталізації підвищився на 4 %, рівень невідкладної госпіталізації зменшився на 8 %, обсяг диспансерного нагляду та профоглядів підвищився на 14 %.

  Завантажити