Вперше досліджено актуальні проблеми правового регулювання праці лікарів в Україні за умов становлення ринкової економіки. На підставі вивчення основних положень вітчизняного законодавства встановлено, що особливості трудових правовідносин лікарів виявляються через їх суб'єктивний склад та об'єкт. Обгрунтовано твердження, що лікарем може бути тільки та фізична особа, що має спеціальну правосуб'єктність, яка полягає у поєданні таких вимог: наявність вищої медичної освіти, складання клятви лікаря, обов'язкове проходження інтернатури, безперервність професійної діяльності, періодичне проходження атестації, попереднього та періодичних медоглядів. Розкрито зміст правового статусу лікаря та закладу охорони здоров'я як учасників трудових правовідносин. Розкрито специфіку трудової діяльності лікаря. Обгрунтовано необхідність розробки та прийняття Закону України "Про правовий статус лікаря", розроблено його основні положення. Розглянуто зміст трудового договору з лікарем. Доведено необхідність запровадження галузевого регулювання суміщення посад і сумісництва у лікарській діяльності. Зроблено висновок про відсутність правових механізмів реалізації права на працю лікарів України в інших країнах світу. Наведено пропозиції щодо запровадження нормативів праці лікарів. Запропоновано визначення таких понять, як "трудова функція' та "робоче місце лікаря", "заклад охорони здоров'я". Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення положень чинного законодавства України про регулювання праці лікарів.

  Завантажити