Охарактеризовано клінічні й аудіологічні особливості сенсоневральної та змішаної приглухуватості, що дозволило диференційовано та більш ефективно проводити електроакустичну корекцію слуху у таких хворих. Показано, що хворим на хронічну сенсоневральну приглухуватість з середньою втратою слуху до 50 дБ доцільно проводити реєстрацію отоакустичної емісії. У хворих з хронічною сенсоневральною та змішаною приглухуватістю визначено повний обсяг суб'єктивних і об'єктивних аудіологічних методів обстеження, необхідних для проведення реабілітаційних слухокорекційних заходів. Удосконалено технологію електроакустичної корекції слухових вад з урахуванням стану периферійного та центрального відділів слухового аналізатора. Визначено клінічні й аудіологічні показання до бінаурального слухопротезування. Встановлено найбільш ефективний термін проведення електроакустичної корекції слухових вад. Удосконалено заходи післяустановчого спостереження з метою підвищення ефективності слухопротезування.

  Завантажити