Обгрунтовано та розроблено методологію використання лікувально-діагностичних блокад у хворих з кульшово-поперековим синдромом (КПС). Проаналізовано результати обстеження та лікування 227-ти таких хворих. З застосуванням клінічних (ортопедичного, неврологічного, лікувально-діагностичної блокади) й інструментальних (рентгенологічного, комп'ютерно-томографічного, доплеросоно-, реовазо-, термографічного) та топографо-анатомічного методів дослідження визначено типові варіанти змін анатомо-біомеханічних взаємовідносин, вивчено клінічні прояви больового синдрому залежно від тяжкості дегенеративно-дистрофічного процесу. За результатами проведених інструментальних досліджень вивчено поліморфізм статико-динамічних, деформативних і структурних змін, виявлено гемодинамічні зміни в проксимальному відділі стегна, встановлено суттєві зміни регіонарного кровообігу. Розроблено способи рецепторних і провідникових блокад і модифіковано відомі. Сформовано алгоритмізовану діагностичну методику використання лікувально-діагностичних блокад (ЛДБ). Доведено, що у більшості хворих з КПС домінульвальним патогенетичним чинником, який формує больовий синдром, є вертеброгенний. Удосконалено знеболювальну терапію хворих на КПС і визначено в ній місце ЛДБ і локальної ін'єкційної терапії на догоспітальному та стаціонарному етапах. Проведена апробацію результатів дослідження за клінічних умов і показано високу ефективність використання ЛДБ у діагностиці патогенетичних чинників, що формують клініку больового синдрому у разі КПС, та ефективність патогенетично обгрунтованого лікування хворих на КПС.

  Завантажити