Досліджено зміст, структуру, функції, механізми формування та динаміку феномену правосвідомості у контексті посткласичної парадигми праворозуміння. Запропоновано трактування теоретичних концептуалізацій у галузі правової онтології та інтегральних підходів до вивчення форм буття й осмислення права. Розроблено варіант побудови комплексної теорії правосвідомості, синтезованої на базі інтегративної концепції правової реальності, складовими якої є соціально-онтологічні, антропологічні та ціннісно-комунікативні буттєві фактори правової належності. Виявлено та систематизовано принципові механізми онтологічного впливу на формування нормативних цінностей і смислових орієнтирів права (на суспільному й індивідуальному рівнях правосвідомості), а також на характер, способи й ефективність їх реалізації в системі суспільних відносин. Обгрунтовано практичну значущість такого підходу до права та правоусвідомлення в контексті утвердження пріоритетності правових засад в організації людського буття. Наведено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правових засобів стимулювання демократичних перетворень у сфері соціально-економічних і політичних основ життя суспільства та у царині громадянської правосвідомості.

  Завантажити