Виявлено та вивчено антидепресивні ефекти негативних модуляторів NMDA-глутаматних рецепторів, що належать до різних класів неконкурентних антагоністів N-метил-D-аспартату. З'ясовано, що тієнопіримідинові похідні монокарбонових амінокислот за умов in vitro демонструють властивості антагоністів NMDA. Антидепресантну активність виявлено у тієнопіримідинових похідних проліну (ТСВ 24.15, ТСВ 24.85) та гліцину (ТСВ 31.54), встановлено їх здатність знижувати сумарний час іммобілізації та індекс депресивності у тесті Порсолта, а також протидіяти ефектам резерпіну на моделі резерпінової депресії. Доведено, що антидепресивні ефекти сполук серії ТСВ пов'язані з їх здатністю блокувати гліцин-зв'язуючі сайти NMDA-рецепторів глутамату. Такі ж ефекти виявлено у блокатора відкритих кальцієвих каналів мемантину, проте як позитивні, так і негативні модулятори поліамін-зв'язуючих сайтів не сприячиняли антидепресивних ефектів ні в тесті Порсолта, ні в моделі резерпінової депресії. Встановлено, що антидепресивні ефекти негативних модуляторів гліцин-зв'язуючих сайтів (ТСВ 31.54 і ТСВ 24.85) та блокаторів кальцієвих каналів (мемантин) не залежать від функціонального стану моноамінергічної та ГАМК-ергічної систем. Зроблено висновок про імовірність їх впливу на прискорення початку клінічних ефектів та меншу терапевтичну резистентність у порівнянні з сучасними антидепресантами.

  Завантажити