Встановлено, що у разі пухлин півкуль головного мозку спостерігаються всі види епінападів, які залежать від внутрішньо-, між- та дольової локалізації пухлин, що обумовлює появу в одного і того ж хворого декількох видів нападів. Зазначено, що у разі супратенторіальних пухлин головного мозку найчастіше спостерігаються генералізовані судомні напади, що за гістологічною структурою переважають анапластичні астроцитоми, за локалізацією - ураження лобової та скроневої ділянок головного мозку. Комплексне обстеження хворих (ЕЕГ, КТ, МРТ) дозволяє уточнити локалізацію пухлин, їх поширеність, що є важливим для вибору тактики хірургічного лікування. Доведено, що латералізація пухлинного процесу впливає на клінічний перебіг і результат захворювання. Зазначено, що латералізація пухлинного процесу впливає на клінічний перебіг і результат захворювання. Визначено, що післяопераційний період у хворих з лівобічною локалізацією пухлин перебігає важче, виявляється більша кількість відновлених епінападів (70,31 %), ніж за правобічної локалізації (29,69 %). Встановлено, що однією з основних причин відновлення епінападів в післяопераційному періоді є продовжений ріст пухлин. Патоморфологічні та клініко-нейрофізіологічні особливості епілептогенно-епілептичного комплексу у хворих з супратенторіальними пухлинами головного мозку переважно визначають тактику хірургічного лікування - ступінь радикальності видалення пухлини та розміри резекції кори в зоні епілептичного вогнища. Розроблено алгоритм лікування епісиндрому у хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з рекомендаціями для використання в лікувальній практиці.

  Завантажити