З'ясовано, що у віддалений термін слизова оболонка пілороантрального відділу шлунка має морфологічні особливості, характерні для хронічного помірно вираженого неактивного неасоційованого з Helicobacter pylori атрофічного гастриту з вогнищами повної кишкової метаплазії, для тіла шлунка найбільш характерним є стан, що відповідає морфологічній картині поверхневого та початкового атрофічного неасоційованого з Helicobacter pylori атрофічного гастриту, у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки найчастіше виявляється неактивний хронічний дуоденіт І ступеня. Розподіл форм хронічного гастриту та дуоденіту, виявлений за допомогою морфологічного дослідження біопатів хворих, оперованих як з використанням ваготомії, так і без неї, були тотожними. Зазначено, що під час аналізу якості життя хворих, оперованих з приводу перфоративної гастродуоденальної виразки як з ваготомією, так і без неї, у терміни два роки та більш віддалений період не встановлено статистично достовірної різниці між скаргами хворих, а необхідність обмежень у повсякденній життєдіяльності, суспільному й особистому житті однакова в обох групах. Зазначено, що під час хірургічного лікування хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку слід виконувати висічення виразки з виконанням пілоропластики та проведенням медикаментозної коригувальної терапії, а у післяопераційному періоді - диспансерний нагляд з проведенням фіброгастродуоденоскопії та біопсії для визначення ступеня морфологічних змін слизової оболонки.

  Завантажити