Вивчено особливості змін концентрацій маркерних речовин, що використовуються для скринінгу на хромосомну патологію (ХП) плода, у разі ультразвукових ознак переривання вагітності та внутрішньоутробного інфікування плода, вживання гестагенів в І і ІІ триместрах вагітності, особливостей плаценти за УЗ сканування. Встановлено стан плода й особливості вагітності, що знижують ефективність формування групи високого ризику ХП плода. Розглянуто імунореактивність сироватки вагітних зі встановленою ХП плода та наведено випадки гіперреактивності сироватки у вагітних, що стосувались ембріотоксичних антитіл до колагену, білків S100 і MP65. Доведено необхідність впровадження попереднього консультування вагітних в акушерсько-гінекологічну практику та генетичного скринінгу в І і ІІ триместрах вагітності. Зазначено, що застосування в алгоритмі скринінгу вагітних розрахунку індивідуального ризику ХП плода дозволяє підвищити ефективність формування групи високого ризику в 2,7 раза.

  Завантажити