Вперше в українському сходознавсті на матеріалі турецької розмовної мови проведено комплексний аналіз неповних речень у формально-синтаксичному та комунікативному аспектах. Описано функції неповних речень як своєрідної семантико-граматичної категорії, що бере участь у формуванні висловлювань, реплік-питань і реплік-відповідей, а також текстотворенні відповідно до виконання комунікантами прагматичної настанови мовлення. Розкрито граматичну природу опущення членів речення й еліпсису як явищ динамічного (експресивного) синтаксису сучасного турецького розмовного мовлення. Уперше проведено структурний аналіз особливостей функціонування вербальних і невербальних компонентів комунікації, визначено вплив гендерної належності комуніканта на вибір ним невербальних засобів комунікації.

  Завантажити