Розглянтуо поезію Т. Шевченка в контексті аналітичної психології К. Юнга, одним з основних понять якої є архетипи, досліджено художні особливості, виникнення, формування та функціонування архетипних образів, їх видозміна, що відбувалася протягом усього життя поета. Акцентовано увагу на трьох першообразах, що в різних варіантах найчастіше зустрічаються у Шевченкових творах, зокрема, Велика Матір, Тінь і Самість. Розкрито значення кожного з цих архетипів у глобальному, загальнолюдському сенсі, визначеному К.Юнгом, і в контексті всього корпусу поезії Т.Шевченка. Розглянуто відгалуження теорії архетипів, заявлені послідовниками К.Юнга, здобутки "архетипного" шевченкознавства та розроблено цілковито нову систему аналізу творів літератури, що базується на розбудові моделі архетипного образу, закладеного в основу будь-якого твору та здатного наближати зміст цього твору до читача.

  Завантажити

Висвітлено проблеми розробки біотехнології одержання моноклональних антитіл (МКАТ) до IgM людини та створення на їх основі високоспецифічних і чутливих методів імуноаналізу. Одержано оригінальний набір із 21-го клону гібридом-продуцентів високоактивних і специфічних МКАТ. Вперше розглянуто епітопну структуру молекули IgM людини в аспекті імунодомінантності та наявності обмеженої кількості високонсервативних епітопних регіонів (ЕР). Виявлено три основні ЕР: A, B і C. Зазначено, що ЕР-A та ЕР-B містять по одному домінантному епітопу у відповідності із більшим числом спрямованих до них МКАТ, а ЕР-C представлений однією антигенною детермінантою. Встановлено особливості одержання МКАТ до різних ЕР, їх відносна просторова локалізація і ступінь імуногенності. Вперше запропоновано класифікацію епітопів IgM людини, яка за приналежністю до певного ЕР і відомою афінністю МКАТ дозволяє заздалегідь встановити практичну цінність анти-IgM антитіл для імуноаналізу. Наведено ефективну короткострокову схему імунізації мишей лінії Balb/c для одержання МКАТ до IgM людини, придатних для використання в імуноаналізі.

  Завантажити