Розкрито значення категорії генези тексту у діахронічному аспекті та на сучасному етапі літературознавчих досліджень. Вперше проведено генетичний аналіз вибраних поезій німецькомовної буковинської письменниці Р. Ауслендер (1901 - 1988) із застосуванням методології та термінології генетичної критики у поєднанні з герменевтичним і рецептивним методами. Висвітлено філософсько-естетичні засади творчості Р. Ауслендер, наведено характеристку основних етапів її творчого шляху. На підставі вивчення біографічного, історичного та текстово-генетичного матеріалу зроблено комплексну інтерпретацію та розкрито специфіку творення її поетичних текстів. Висвітлено еволюцію творчості поетеси у контексті історичних подій XX ст., що обумовили докорінні зміни в усіх сферах суспільно-політичного та культурно-мистецького життя Європи та суттєво вплинули на формування індивідуального світосприйняття митців та їх творчість. Проаналізовано тематику та поетику ліричних творів Р. Ауслендер в окремі періоди творчості. Висвітлено основні аспекти генетичної історії окремо взятих поезій. Виявлено лексичні, стилістичні, естетичні явища, які супроводжують процес текстуалізації кожної аналізованої поезії, пояснено доцільність, закономірність і випадковість внесених авторкою змін. Встановлено закономірності генетичних процесів на прикладі аналізованих поезій. Визначено основні принципи та прийоми поетичної майстерності письменниці.

  Завантажити