Висвітлено взаємний вплив імплантата та реципієнта. Показано, що генетично обумовлена здатність донора до партеноклонування не зменшується істотно в результаті культивування в чоловічому реципієнті навіть протягом декількох лічінкових віків. Зазначено, що у транспланційному клоні від чоловічого реципієнта може бути фенотипова мінливість, прояв якої обумовлений відсутністю адекватного середовища для нормального формування ооцитів в імплантаті й яка прихована в трансплантаційних клонах з жіночим реципієнтом. Показано, що ступінь неповного прояву домінантного алеля в трансплантаційному клоні убуває за градієнтом від свого максимуму та залежить від положення яйця в оваріолі від апікального її кінця до базального, тобто від віку ооциту в процесі оогенезу, у тому ж напрямі убуває і життєздатність мурашів трансплантаційного клона. Виявлені відхилення фенотипу трансплантаційного потомства від фенотипу донора мають характер тимчасових модифікацій і не успадковуються в наступних партеногенетичних поколіннях, що одержуються звичайним способом методом Астаурова та зберігають генотип і фенотип клона-донора.

  Завантажити

Проведено релігієзнавчий аналіз творів сучасних православних теологів у межах православного богослов'я, яке за власною парадигмальною характеристикою - неопатристика, визначено основні течії: неопатристичний об'єктивний ідеалізм, неопатристичний екзистенціалізм і неопатристична синтетична теологія. Встановлено, що для побудови теорій богопізнання теологи неопатристики використовують чотири види теорій богопізнання: інтуїтивізм, містичний емпіризм, екзистенціалізм і герменевтику, які виникають внаслідок переосмислення вчень грецької патристики засобами сучасної філософії. Досліджено, що прихильники неопатристичного інтелектуального інтуїтивізму виводять теорії богознання з безпосереднім спогляданням природним розумом дій Бога, речники містичного інтуїтивізму способом богознання вважають екстатичне споглядання Бога обоженним розумом людини. Викладено основний критерій сучасних представників містичного емпіризму в побудові теологічних концепцій на основі містичного досвіду. Зазначено, що православний екзистенціалізм розвивається здебільшого як творче переосмислення патристичної персоналістичної містики засобами сучасного екзистенціалізму. Висвітлено джерело інтерпретації трьох одкровень Бога - природного, біблійного та містичного в неопатристичній герменевтиці. Досліджено теорії теогносії, які розвиваються представниками української неопатристики.

  Завантажити