Досліджено концептуальну антропоцентричну модель світу та способи її художнього втілення в українській діаспорній прозі XX ст. Розглянуто еміграційну прозу як органічну цілісність, що бере початок в єдиній етнолітературній традиції з різновекторними шляхами її розвитку чи модифікації. Введено у науковий обіг великий пласт імен прозаїків і фрагментарних прозових текстів. З'ясовано специфіку моделей художнього зображення людини та світу на рівні образів, ідей, символів, емпатичних переживань. Окреслено художню концепцію України в націєрозповідній моделі діаспорної романістики та літературно-критичній спадщині письменників українського зарубіжжя.

  Завантажити