Доведено, що соціальне партнерство є складним, поліструктурним соціально-юридичним утворенням, яке треба розглядати як соціальне явище, організаційний принцип, тип мислення, напрямок політики держави, метод вирішення соціальних проблем, юридичні відносини тощо. Аргументовано, що основними чинниками впровадження соціального партнерства як головного засобу узгодження інтересів працівників і роботодавців є усвідомлення необхідності уникнення конфліктів і спрямування зусиль на досягнення соціальної рівноваги, наявність фактичних можливостей, що надаються партнерам залежно від їх статусу та рівня соціального партнерства, нормативно-юридичне їх закріплення на законодавчому рівні. Обгрунтовано потребу розробки та прийняття Закону України "Про соціальне партнерство в Україні".

  Завантажити