Визначено зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я жінок з різними формами запальних процесів придатків матки на підставі вивчення клінічних, функціональних, ендокринологічних, імунологічних і мікробіологічних особливостей, а також проведено розробку та впровадження алгоритму лікувально-профілактичних і діагностичних заходів. Встановлено нові ланки патогенезу різних форм запального ураження придатків матки на підставі встановлених кореляційних зв'язків на системному та місцевому рівні, змін цитокінового статусу та вмісту фібронектину, а також взаємозв'язків між клінічними, ехографічними, імунологічними, ендокринологічними та мікробіологічними порушеннями за різних форм запального ураження придатків матки. Показано роль змін цитокінового статусу та вмісту фібронектину за хронізації запального ураження придатків матки. Висвітлено порівняльні аспекти мікроскопічних і бактеріологічних змін вагінального секрету у пацієнток із запаленням придатків до і в динаміці проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Надано оцінку змін системного та місцевого імунітету за розвитку гострого та хронічного запального ураження придатків матки. Визначено причини виникнення дисгормональних порушень в різні фази менструального циклу за гострого та хронічного ураження придатків матки. Розглянуто вплив різних форм запального ураження придатків матки в анамнезі на клінічний перебіг вагітності, пологів, стан новонароджених і функціональний стан фетоплацентарного комплексу. Обгрунтувано необхідність удосконалення діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти порушень репродуктивної функції, акушерських і перинатальних ускладнень у пацієнток даної групи.

  Завантажити