Вперше правовий статус платника непрямого податку характеризується як статус посередника між державою, що одержує кошти від сплати такого податку та споживачем товарів, робіт, послуг, який виступає особою, що надає кошти в рахунок податкового зобов'язання. Проаналізовано подвійне значення вторинної реєстрації платника податку на додану вартість, яка породжує не тільки обов'язки щодо справляння податку на додану вартість, але обумовлює і виникнення певних прав. Зазначено, що податковий період характеризується через зіставлення відповідних часових термінів, які включають періоди виникнення об'єкта оподаткування й визначення податкової бази. Удосконалено характеристику публічної природи податку шляхом акцентування на його суспільному призначенні, що полягає в забезпеченні формування фондів коштів, які витрачають суб'єкти пулічної влади в інтерессах суспільства та держави.

  Завантажити