Зіставлено "екологічні" рефлексії різних напрямів - антиохійського, александрійського, каппадокійського - та простежено їх розвиток у різні періоди візантійської культури. Виявлено, що аскетика східних отців Церкви, тісно пов'язуючи антропологію з космологією та з богослов'ям, створює сприятливі умови для розвитку "екологічного" мислення. Показано, що в ранньовізантійський період це мислення безпосередньо залежало від специфічних підходів різних шкіл до космології, а отже помітно відрізнялося в різних авторів.

  Завантажити