Вивчено соціально-демографічний склад духовенства, розглянуто проблему матеріального забезпечення кліру та чернецтва. З'ясовано умови становлення самосвідомості православного духовенства. Проаналізовано діяльність православних братств і піклувань, визначено сфери їх впливу в Україні у 1917 - 1920 рр. Розкрито основні напрями та роль просвітницької діяльності священнослужителів, визначено зміст благодійницької діяльності духовенства. Встановлено, що активність благодійницької діяльності священнослужителів залежала від політичної спрямованості певних державних утворень на території України. Доведено, що духовенство було активним учасником суспільного процесу.

  Завантажити