У дослідженні вперше обгрунтовано положення, що видовим об'єктом злочинів, передбачених ст. 376, 377, 378, 379 КК України, є порядок суспільних відносин, що забезпечує незалежність судді, народного засідателя чи присяжного шляхом охорони їх професійної діяльності, життя, здоров'я, майна, а також життя, здоров'я, майна їх близьких родичів як необхідної умови для належного здійснення правосуддя. Визначено співвідношення між термінами "втручання" та "першкоджання" як загальне й чаткове (рід і вид). Відповідно констатовано, що перешкоджання - це діяння, у результаті здійснення якого настають наслідки у вигляді недопущення належного здійснення правосуддя, а втручання не потребує встановлення настання таких наслідків. Аргументовано важливість забезпечення незалежності судової діяльності на міжнародному та національному рівнях. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність та запропоновано нові редакції статей, що встановлюють відповідальність за втручання в діяльність осіб, які здійснюють правосуддя.

  Завантажити