Висвітлено еволюцію поглядів на роль людини в економіці в працях представників різних наукових шкіл і течій. Розкрито сутність людського потенціалу, важливу роль в структурі якого відіграють виробничі та невиробничі елементи та чинники, що характеризує переростання "людини економічної" у "людину творчу" в процесі трансформації економічних і суспільних відносин і переході на якісно новий рівень. Визначено головні передумови зростання продуктивної сили людини на основі поєднання матеріальних і нематеріальних виробничих відносин і стимулів. Проаналізовано стан людського потенціалу України, який визначається науково-технічним прогресом, розвитком освіти, поліпшенням умов праці та життя. Розкрито суперечливий характер розвитку людини та її праці, що знаходить вираз у недостатньому науково-технічному удосконаленні засобів виробництва. Доведено, що скорочення тривалості та низький рівень життя, незадовільні умови праці у певних галузях виявляються у доволі низьких темпах зростання продуктивності суспільної праці, а також неповною мірою діють соціально-культурні чинники й умови розвитку людини, що призводить до недостатньої громадянської активності. Наведено рекомендації щодо удосконалення соціально-економічної політики держави в контексті розвитку людського потенціалу України.

  Завантажити