Вперше визначено підходи до вдосконалення нормативно-правового поля земельного ринку, суть яких полягає у спрощенні системи та впорядкуванні питань виділення та відведення земельних ділянок під цільове призначення в різних сферах землекористування, зокрема, в аграрній (прив'язка до конкретних зон: забудова, рекреація тощо), у будівельній і містобудівній (прив'язка до генеральних планів, схем детального планування території тощо). Системно обгрунтовано зміну структури механізму державного регулювання ринку земельних ресурсів шляхом скорочення процедури інвентаризації земель, розмежування земель державної та комунальної власності. Започатковано підхід до дослідження причин деструктивних процесів у системі державного управління земельними ресурсами на основі визначення руйнівної сили домінування корпоративних інтересів, представлених різними політичними угрупуваннями. Виокремлено механізм державного управління земельними ресурсами як складовий елемент системи державного управління, що впливає на вибір стратегії та пріоритетів державотворення в Україні в цілому.

  Завантажити