Вперше розкрито концептуальні засади та художні особливості пізньої драматургії С. Беккета в аспекті космо- й антропоцентризму. Виявлено специфіку та взаємодію космо- й антропоцентризму у п'єсах письменника на різних рівнях структури тексту. Переглянуто проблеми художнього часу та простору, сценічної дії у п'єсах С. Беккета. Розглянуто специфіку мови пізньої драматургії митця. Виокремлено та системно проаналізовано образи-символи, мотиви та мотивні комплекси у його п'єсах. Розкрито ключові засади та сутність концепцій людини та світу в драматургічній творчості С. Беккета. У науковий дискурс введено твори, які лишилися поза увагою вітчизняного літературознавства ("Щасливі дні", "Театр I", Театр II", "Нарис для радіо", "Кроки", "Катастофа" тощо).

  Завантажити