Проаналізовано методи підготовки та перетворення грунтових основ і проведено класифікацію методу цементації під високим тиском. Запропоновано фізичну модель та проведено математичну формалізацію процесу високонапірної цементації грунтових основ, яка полягає в тому, що для опису напружено-деформованого стану грунтових основ у процесі ін'єктування використано теорію невзаємопов'язаної фільтраційної консолідації з подальшими асимптотичними оцінками одержаних рішень і визначенням областей граничної рівноваги на основі просторового варіанта закону граничної рівноваги. Вперше теоретичним шляхом виявлено напружено-деформований стан грунтованої основи в процесі цементації під високим тиском і на цій підставі виявлено основні закономірності процесу: критичний тиск цементації; розміри заін'єктованої області основи; час ін'єктування тощо. Вперше експериментальним шляхом виявлено особливості поведінки грунтових основ у процесі їх високонапірної цементації, яка полягає в тому, що встановлено закономірності розповсюдження розчину залежно від тиску нагнітання, діаметра свердловини, глибини зони ін'єктування відносно поверхні або фундаменту, часу ін'єктування. Запропоновано інженерні рішення для проектування підсилення основ цементацією під високим тиском, удосконалено та адаптовано методику розрахунку армованих основ, підсилених методом цементації.

  Завантажити