На підставі проведеного аналізу віддалених результатів лікування пацієнтів з ушкодженнями сухожилків розгиначів пальців кисті (СРПК) встановлено статистично достовірну залежність ефективності лікування від терміну після травми та ступеня контрактур. Уперше шляхом математичного моделювання визначено "критичні" розміри дефектів, що призводять до втрати об'єму згинальних рухів пальців кисті. Поглиблено знання про чутливість ультрасонографічного методу діагностики у разі ушкодження СРПК для свіжих і застарілих випадків залежно від рівня травми та ступеня контрактур. На підставі аналізу клінічного матеріалу розроблено критерії формування оптимальної тактики під час лікування ушкоджень СРПК з урахуванням виду та рівня травми, строків після травми, розмірів дефектів, ступеня контрактур міжфалангових суглобів пальців кисті та виду лікування. Розроблено методику профілактики повторних ушкоджень відновленого СРПК під час проведення реабілітаційного лікування за рахунок визначення "безпечного" обсягу пасивних рухів методом ультрасонографії.

  Завантажити