Встановлено два типи клінічного плину патології - психосоматичний і соматопсихічний, яким властивий переважно психовегетативний або вегетосоматичний характер пароксизмальних і перманентних проявів. Невідкладні стани супроводжуються афективно звуженим станом свідомості, що спільно зі стресорною реакцією формує з окремих ланок цільну структуру патогенетичних механізмів психосоматичних порушень. Розроблено модель патогенетичних механізмів розвитку психосоматичної патології. Вона представлена стратегією поведінки особистості, що складається з 2-х рівнів - способів поведінки та реагування особистості. В своєму розвитку вона проходить етапи: доклінічні порушення - полісистемна - моносистемна - органна патологія. На основі дослідження розроблено та використано систему комплексної терапії та вторинної профілактики пароксизмальних і перманентних проявів патології. Проведено порівняльний аналіз результатів їх медикаментозної терапії, раціональної та сугестивної психотерапії, психофармакологічної підтримки за купирування невідкладних станів і в міжприступних періодах.

  Завантажити