Вперше використано комплексний підхід до аналізу непорозуміння, що уможливило дослідження проблеми на новому рівні наукового пізнання. Напрацьовано модель ментальної репрезентації дискурсу, яка стала методологічним підгрунтям вивчення непорозуміння як типу інтерпретації на матеріалі англійських діалогічних єдностей. Визначено основні різновиди непорозуміння та з'ясовано лінгвокогнітивні чинники, які зумовлюють їх породження. Виокремлено дискурсні моделі та маркери непорозуміння в англомовних художніх творах, визначено функціональну спрямованість коригуючих реплік. Простежено реалізацію непорозуміння на різних змістових рівнях англійського діалогічного мовлення. З'ясовано основні стратегічні помилки інтерпретатора, що призводять до непорозуміння в англомовній комунікації.

  Завантажити