Розроблено математичну модель для керування технологічним процесом зволоження зерна на базі нечіткої логіки, що дозволяє досягти максимальної якості виробленої продукції, розрахувати параметри, через зміну яких здійснюється керування технологічним процесом зволоження зерна з урахуванням важливих зовнішніх факторів (збільшення температури зерна та вмісту води). Запропоновано модель, не чутливу до змін у технологічному процесі, адекватність якої надає можливість настройки за рахунок використання функцій належності. Наведено метод інтеграції апарата настройки моделі у математичний апарат моделі, завдяки чому досягається реалізація функцій "самонавчання" моделі. На базі розроблених моделей створено експертну систему, яка є комп'ютерною програмою та може працювати окремо у режимі інтелектуальної підтримки оператора-технолога, або у складі єдиної системи управління виробництвом.

Обгрунтовано доцільність обробки зерна водою з методю очищення та знезараження поверхні зернин, вилучення небажаних домішок із зернового середовища та підвищення якості готової продукції. Викладено основні теоретичні уявлення про процес обробки зерна водою, розглянуто й уточнено механізм їх взаємодії. Наведено результати аналітичних і експериментальних досліджень з визначення залежностей якості миття зерна від питомих витрат води, форми та конструктивних параметрів робочих органів і мийної ванни, жорсткості, температури, концентрації поверхнево-активних речовин у воді, що узагальнюються поверхневим натягом (в'язкістю) води. За результатами аналітичних, експериметальних і виробничих досліджень складено алгоритм розрахунку режимів обробки зерна та конструктивних параметів мийної машини, що забезпечують нормативну якість миття за умов економічно-доцільних витрат енергії та води.

Удосконалено технологічний процес зволожування зерна та визначено раціональний діаметр розпилювачів води.

Визначено фактори, які суттєво впливають на процес витікання зернової суміші крізь вивантажувальний отвір бункера - зволожувача зерна.

Обоснована актуальность обработки водозерновой смеси роторно-пульсационным аппаратом (РПА). Приведены результаты исследований гидравлических характеристик данного аппарата при обработке зерновой смеси с водой. Выбраны оптимальные режимы обработки данной среды. Исследована производительность РПА, и получены результаты, которые позволяют применить их в проектировании промышленных установок по приготовлению жидких кормов для сельськохозяйственных животных.

Запропоновано структуру системи автоматизованого управління процесом зволоження зерна. Через відсутність відповідних аналітичних залежностей для побудови системи використано експертну інформацію, формалізацію та використання якої для розрахунків здійснено за допомогою математичної моделі на базі нечіткої логіки, що включає: набір функцій належності вхідних і вихідних параметрів, систему нечітких логічних рівнянь. Отримана структура системи є основою для побудови нечіткого логічного контролера для керування процесом.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что повышение температуры при обработке водозерновой смеси значительно влияет на ее вязкость. Показано, что повышение вязкости обрабатываемой смеси способствует увеличению ее коллоидной стойкости, а также отражается на напорнорасходных характеристиках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л823.2 + Л821.032.2

Рубрики:

Перероблення пшениці

Мокре оброблення зерна

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив водотеплового оброблення (зволожування зерна) та тривалості лущення на вихід та якість крупи з зерна різних фракцій тритикале. Проведено порівняльний аналіз виходу крупи та кулінарну її якість за різної вологості зерна залежно від його фракцій. Встановлено ступінь впливу досліджених чинників на вихід та якість крупи тритикалевої. Достовірним є вплив тривалості лущення, розміру зернівок тритикале та вологості зерна. Ці чинники істотно впливали на вихід та якість крупи. У цьому випадку вплив тривалості лущення зерна був найбільшим. Найвищий вихід крупи отримано за тривалості лущення впродовж 20 с, найнижчі - за лущення 180 с. Проведено соціальні дослідження та встановлено основні приорітети для покупців круп'яних продуктів. Доведено, що найбільше значеня під час вибору продуктів харчування споживачами приділяється кулінарним характеристиками готового продукту. Встановлено, що є оптимальним лущити зерно тритикале впродовж 100 с. Застосування таких параметрів оброблення надає можливість отримати вихід крупи цілої 88,8 % із кулінарною якістю 6,7 балу. Якість крупи відповідає вимогам ДСТУ 76992015. "Крупи пшеничні. Технічні умови". На підставі досліджень встановлено, що ефективним є розділення зерна тритикале на фракції, що відрізняються за геометричними властивостями, зокрема товщиною. Визначено особливості виходу крупи залежно від фракції зерна тритикале. Застосування водотеплового оброблення зерна тритикале (зволожування до 14,0 %) надає можливість підвищити вихід крупи до 88,7 %. Оброблення фракцій, що мають товщину зерна меншу 2,4 мм забезпечує вихід крупи до 87,8 %. Вихід крупи під час лущення зерна, що має товщину більше 2,4 мм, становить від 88,8 до 89,1 %. Для виробництва крупи з зерна тритикале доцільно використовувати зерно, що має товщину 2,8 мм і більше. Оптимальна тривалість лущення становить 100 с. Для підвищення загальної кулінарної оцінки на 1 бал рекомендовано збільшувати тривалість лущення крупного зерна до 140 с. Відмінність від класичного способу полягає у використанні крупної фракції зерна з нижчою його вологістю. Розроблені рекомендації можуть бути використані зернопереробними підприємствами під час перероблення тритикале для інтенсифікації виробництва.