Розроблено основні вимоги щодо конструювання та розробки радіоелектронної апаратури. Наведено зразки оформлення конструкторської документації на радіоелектронні засоби телекомунікаційних систем. Описано методику проведення проектного аналізу принципової схеми, елементної бази та аналогічних конструкцій телекомунікаційних систем. Розглянуто особливості електромонтажу мікроелектронної апаратури та методи компонування друкованої плати. Наведено методику розрахунку електомагнітної сумісності та конструювання телекомунікаційних пристроїв. Проаналізовано особливості оформлення електромонтажного креслення телекомунікаційних блоків та конструювання складових радіоелектронної апаратури та телекомунікаційних систем.

Разработаны основные требования по конструированию и разработке радиоэлектронной аппаратуры. Приведены образцы оформления конструкторской документации на радиоэлектонные схемы телекоммуникационных систем. Описана методика проведения проектного анализа принципиальной схемы, элементной базы и аналогичных конструкций телекоммунникационных систем. Рассмотрены особенности электромонтажа микроэлектонной аппаратуры и методы компоновки печатной платы. Приведена методика расчета электромагнитной совместимости и конструирования телекоммуникационных устройств. Проанализированы особенности оформления электромонтажных чертежей телекоммуникационных блоков и конструирования сложных деталей радиоэлектронной аппаратуры и телекоммуникационных систем.

Обгрунтовано нову концепцію створення гідроакустичних доплерівських лагів, яка базується на теоретично й експериментально доведеній високій потенційній точності вимірювання доплерівських зсувів частоти у процесі імпульсного випромінювання. Запропоновано математичні моделі похибок вимірювання горизонтальних і вертикальних складових вектора швидкості судна. Проаналізовано вплив різних джерел похибок на результуючу похибку за різних умов плавання. Наведено діючі алгоритми роботи доплерівського лага за різних режимів експлуатації.

Обоснована новая концепция создания гидроакустических доплеровских лагов, базирующаяся на теоретически и экспериментально доказанной высокой потенциальной точности измерения доплеровских сдвигов частоты при импульсном излучении. Предложены математические модели погрешностей измерения горизонтальных и вертикальных слагаемых вектора скорости судна. Проанализировано влияние разных источников погрешностей на результирующую погрешность в разных условиях плавания. Приведены действующие алгоритмы работы доплеровского лага в разных режимах эксплуатации.

Показано можливість вимірювання відносної швидкості судна гідроакустичним доплерівським лагом у процесі його роботи за умов глибокого моря. Алгоритм базується на роботі лага за сигналами об'ємної реверберації.

Розкрито теоретичні основи електроніки. Висвітлено особливості побудови та функціонування різноманітних телекомунікаційних систем і мереж. Розглянуто основні поняття телекомунікацій, принципи телефонії, стільникового зв'язку, багатоканальних систем, автоматичної комунікації. Наведено інформацію про структуру напівпровідників, режими роботи транзистора, високочастотні діоди, електроакустичні перетворювачі, електронні комутаційні елементи.

Раскрыты теоретические основы электроники. Освещены особенности построения и функционирования разнообразных коммуникационных систем и сетей. Рассмотрены основные понятия телекоммуникаций, принципы тефонии, сотовой связи, многоканальных систем, автоматической коммуникации. Дана информация о структуре полупроводников, режимах работы транзистора, высокочастотных диодах, электроакустических преобразователях, электронных коммутационных элементах.

Запропоновано метод підвищення швидкості передачі інформації на основі квадратурної амплітудної модуляції з використанням частоти-носія сигналу як додаткового інформаційного параметра. Проведено моделювання запропонованого методу на ЕОМ.

Розроблено математичну модель КАМ-сигналу з використанням миттєвої фази як додаткового інформаційного параметра і проведення її змін за рахунок перекомутації складових частоти-носія. Проведено моделювання розробленої моделі на ЕОМ.

Модифіковано метод підвищення швидкості передачі інформації на основі КАМ із використанням миттєвої фази як додаткового інформаційного параметра. Розроблено математичну модель сигналу на базі модифікованого методу.

Модифіковано процедуру демодуляції КАМ-сигналу з використанням частоти-носія сигналу як додаткового інформаційного параметра, що дозволило уніфікувати елементи структурної схеми демодулятора. Розроблено математичну модель даного КАМ-сигналу.

Обгрунтовано функціональну залежність між складовими вектора швидкості судна, що вимірюються гідроакустичним доплерівським лагом, і параметрами сигналів середовища та динамікою руху носія. Виявлено основні джерела похибки вимірювання та проведено їх аналіз.

Проаналізовано частотні компоненти, які визначають спектр обвідної доплерівського ехо-сигналу. Одержано аналітичний вираз для ширини спектра обвідної, показано його адекватність реальним сигналам гідроакустичного доплерівського лага.

Проаналізовано частотні компоненти, які визначають спектр обвідної допплерівського ехо-сигналу. Одержано аналітичний вираз для ширини спектра обвідної, показано його адекватність реальним сигналам гідроакустичного доплерівського лага.

На базі аналізу повної фази ехо-сигналу, розсіяного озвученою ділянкою морського дна, отримано співвідношення для його несучої частоти. Визначено величини максимального і середнього відхилень частоти для випадку формування розсіяних сигналів однорідним дном.

Зазначено, що експериментальні дослідження передбачають проведення певного експерименту, обробку даних та аналіз одержаних результатів. Висвітлено дані питання з урахуванням специфіки доплерівського сигналу й особливостей руху носія. На підставі гіпотези про нормальний закон розподілу частот заповнення парціальних імпульсів у межах луно-сигналів, одержаних у кожному циклі випромінювання-прийому, запропоновано алгоритм обробки масивів частот за окремими променями янусної характеристики спрямованості антени та відповідними парами променів через визначення сумарної доплерівської частоти з урахуванням кореляції частотних змін за умов динаміки руху носія.

Проаналізовано вплив хитавиці судна на похибку визначення горизонтальних складових його швидкості, яка визначається на певному встановленому інтервалі усереднення. Знайдено аналітичні залежності, що забезпечують взаємозв'язок між похибкою усередненої швидкості, основними параметрами доплерівського лага та умовами його роботи: глибиною, параметрами хитавиці, швидкістю звуку.

Проаналізовано структуру доплерівського сигналу для випадку роботи лага за умов мілини та насиченості водяного середовища бульбашками повітря, різноманітними неоднорідностями та частинками мулу. Показано можливість створення алгоритму роботи, який забезпечує надійне функціонування лага в режимі швартування та високоточне вимірювання абсолютної швидкості судна.

Розглянуто алгоритм компенсації впливу вертикальної складової вектора швидкості на роботу доплерівського лага, який зменшує похибки вимірювання горизонтальних складових вектора швидкості носія. Одержано аналітичні залежності для оцінювання цієї складової методичної похибки.

Запропоновано математичну модель доплерівського сигналу у вигляді суми сигналів від N розсіювачів, розміщених у межах озвученої ділянки морського дна. Змодельовано доплерівський сигнал для підтвердження коректності одержаних співвідношень.

Розглянуто результати експертної оцінки викладачів випускових кафедр щодо змісту математичної підготовки студентів радіотехнічних спеціальностей, наведено основні статистичні дані експерименту, які вказують на фундаментальність певних розділів математики.

Оцінювання флуктуацій частоти заповнення допплерівського сигналу є важливою задачею в контексті визначення складових вектора швидкості носія гідроакустичним лагом. Проаналізовано математичну модель допплерівського сигналу з точки зору механізму його формування, а також обгрунтовано переважний вплив на його несучу частоту парціального сигналу, який відповідає осі характеристики спрямованості антени. Показано, що крім осьового парціального луносигналу з найвищим рівнем, мають місце бокові парціальні луносигнали з відмінними від "осьової" частотами, які разом з осьовим парціальним луносигналом формують остаточний допплерівський луносигнал, що надходить на вхід приймального тракту допплерівського лага. Наведено результати експериментальних досліджень допплерівських сигналів, які свідчать про низький рівень флуктуацій допплерівських зсувів частоти, що створює передумови для високої потенційної точності визначення складових вектора швидкості носія. Показано, що флуктуації несучої частоти допплерівського сигналу, яка безпосередньо визначається швидкістю носія, є незначними. Наведено результати обробки масивів частот, одержаних під час роботи лага з донними сигналами, у вигляді середньоквадратичних значень флуктуацій частоти допплерівського сигналу. Вони показують, що несуча частота допплерівського луносигналу достатньо стабільна не тільки у межах луносигналу, але й на всьому інтервалі проведених вимірювань. Надано графічні залежності допплерівських зсувів по різних променях янусної характеристики, які дозволяють оцінити результати вимірювань частоти та її флуктуацій в допплерівському сигналі на якісному рівні. Одержані при цьому достатньо низькі похибки вимірювання допплерівських зсувів частоти характеризують високі метрологічні характеристики допплерівських лагів.