Наведено результати дослідження громадянського суспільства та правової держави як чільних інститутів державно-правового та суспільно-політичного устрою сучасного демократичного світу. Проаналізовано їх конкретні форми та модифікації. Увагу приділено філософським і теоретико-методологічним основам вчення про зазначені форми організації приватного та спільного інтересу, їх ролі у справі захисту прав і свобод людини та громадянина, місцю та значенню у розвитку окремих інститутів держави та суспільства загалом. Висвітлено полемічні питання, пов'язані з особливостями становлення та розвитку цих феноменів в Україні. Простежено тенденції розвитку вітчизняних правових інститутів у напрямі їх адаптації до правової системи ЄС. Наголошено на необхідності докорінних змін у вітчизняній правовій доктрині та юридичній практиці. Подано інформацію про сутність громадянської держави, методологію дослідження корупційних явищ, моделі побудови адвокатури.

Проаналізовано питання класифікації форм співучасті у злочині. Констатовано, що сучасне кримінальне право знаходиться доволі далеко від вирішення питання про уніфікований підхід до класифікації форм співучасті. Не зміг повною мірою зняти згадану суперечку та чинний КК України. Не заперечуючи аргументи всіх сторін, все ж, на нашу думку, зараз не час для радикальних змін одного з чільних інститутів кримінального права, особливо за умов активного розроблення нового КК України. Відтак, і надалі базовим і найактуальнішим для правильної кримінально-правової кваліфікації запропоновано й надалі вважати закріплений у ст. 28 КК України підхід, згідно з яким за суб'єктивними ознаками, за стійкістю суб'єктивних зв'язків, стійкістю умислу розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами: вчинення злочину групою осіб; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; вчинення злочину організованою групою; вчинення злочину злочинною організацією. Єдиною зміною, яка давно назріла, зазначено вважати доповнення згаданого переліку пунктом "г" "вчинення злочину бандою". Незважаючи на існуючі у науці протилежні думки з цього приводу, переконані у необхідності згаданого кроку, який слугуватиме чіткішому виокремленню ознак, притаманних саме банді, а також відмежує останню від інших форм співучасті від злочину.