На конференції обговорено питання свободи слова, висвітлено роль і місце засобів масової інформації (ЗМІ) у розв'язанні стратегічних проблем творення держави, духовного стану суспільства. Окреслено роль ЗМІ в утвердженні принципів демократизму. Учасниками конференції зроблено висновок: законодавчі акти повинні чіткіше окреслити правове поле діяльності засобів масової інформації, а також слід вжити ряд фінансово-економічних заходів, які б стимулювали діяльність ЗМІ, які сприяють державотворчим процесам, і посилювали б відповідальність тих, хто їм протидіє.

Висвітлено основні правові засади створення, діяльності та ліквідації сільськогосподарських кооперативів в Україні. Підкреслюється, що необхідно розробити типові статути різних видів сільськогосподарських кооперативів (у т.ч. обслуговуючих та виробничих), чіткіше врегулювати майнові, організаційно-управлінські та інші відносини у сільськогосподарських кооперативах. Подано загальну характеристику законодавства України у цій сфері, а також історію розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні та за кордоном.

Запропоновано поняття виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення, розкрито його зміст та проведено його градацію. Надано пропозицію про закріплення положення щодо чинності постанови про накладення адміністративного стягнення. Вивчено зміст виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення, наведено пропозиції про визначення строків проведення окремих виконавчих дій та про їх чіткіше нормативне закріплення. У систематизованому вигляді визначено суб'єкти, які беруть участь у виконанні постанов про накладення адміністративних стягнень, проведено їх класифікацію, визначено їх повноваження. Комплексно проаналізовано діяльність органів внутрішніх справ як одного з домінуючих суб'єктів виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення. Запропоновано шляхи вдосконалення правового регулювання даної діяльності на підставі реформи чинного законодавства.

Обгрунтовано висновок щодо господарсько-правової сутності інвестиційного спору. Запропоновано удосконалити систему класифікації видів інвестиційних спорів шляхом доповнення їх переліку додатковими критеріями, за якими можливо визначити підстави виникнення інвестиційних спорів і форми, за допомогою яких можливо їх урегулювати. З метою усунення системних порушень прав інвесторів, захисту інвестицій та сприяння розгляду та врегулювання інвестиційних конфліктів, а також усунення чинників, що їх зумовлюють, запропоновано створити державну службу з нагляду та контролю за реалізацією інвестиційних проектів, до компетенції якої буде віднесено здійснення нагляду та контролю за реалізацією державними органами інвестиційних проектів. Запропоновано закріпити на законодавчому рівні поняття інвестиційного договору й інвестиційної вимоги, що дозволить розмежувати інвестиційний спір і суміжні види майнових спорів, а також надасть можливість судам України чіткіше визначати свою компетенцію під час відкриття провадження у справах, що виникають з інвестиційних правовідносин. Увагу приділено удосконаленню чинного законодавства, зокрема наведено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Господарського та Господарсько-процесуального кодексів України, законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземних інвестицій", "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Процеси глобалізації у світовій економіці посилюють тенденції залежності бюджетної політики країн, у тому числі у сфері формування публічних видатків, від міжнародних відносин. У науковій літературі доволі грунтовно розкрито різноманітні механізми залежності публічних видатків від міжнародних відносин. Однак обгрунтовані наукові позиції щодо тих чи інших наслідків для видатків бюджетів різних країн не впорядковано в цілісну систему зовнішніх чинників. Мета роботи - систематизація вчення про вплив міжнародних відносин, у яких бере участь країна, на видатки державного бюджету та розвиток теоретичних положень фінансової науки про зміни публічних видатків під впливом міжнародних відносин. Запропоновано згрупувати чинники, які впливають на публічні видатки, у 4 напрями: геополітичні; юридичні, фінансово-кредитні; інфраструктурні. Серед геополітичних чинників, які найбільше впливають на видатки держави, виокремлено військову агресію, ізоляцію, санкції, втручання у внутрішні справи країни тощо. Важливе значення для публічних видатків мають міжнародно-правові (юридичні) чинники, а саме: правові акти міжнародних інституцій, правомочність яких поширюється на державу; ухвали міжнародних судів; рішення міжнародних фінансових організацій. Із-поміж чинників міжнародної фінансово-кредитної системи, від яких залежать видатки національних бюджетів, зазначено стан, динаміку, тенденції на міжнародних фінансових, валютних, кредитних ринках. Наслідки інфраструктурних чинників для публічних видатків проявляються через створення об'єктів глобальної інфраструктури, їхня модифікація та ліквідація. Одержані результати надають змогу чіткіше ідентифікувати міжнародні чинники, що впливають на публічні видатки, та більш грунтовно розуміти природу такого впливу.